Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідно поводитися не є вродженою, вона формується під впливом виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності. Формування національної свідомості громадян, їх світоглядних орієнтацій та вироблення власної філософії життєдіяльності є особливо актуальним сьогодні. Суспільству потрібна соціально зріла, вільна особистість, яка  володіє правовими знаннями.

Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім’я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплих кревних взаєминах.

Сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
Оскільки перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки.

Шановні батьки,

• не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються
• ніколи не займайтесь виховною роботою у поганому настрої. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтеся, що вона думає з цього приводу
• надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок
• не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети
• не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
• вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її
• оцінюйте вчинок, а не особистість
• дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку
• спрямовуйте поведінку дитини таким чином, щоб її дії не завдавали шкоди ні їй самій, ані іншим.

 

Родина і гімназія повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців. Шановні батьки, будьте гарним прикладом для своєї дитини; прищеплюйте їй повагу до традиційних цінностей.

Виховання – це наступність дій!