Коли в дитини вирують емоції – мислення не працює, тому нотації від дорослих у цей момент не є ефективні, а тільки ще більше розбурхують найдавнішу емоційну частину мозку дитини – «мозок ящірки»/«лімбічна система», яка будь-який напад чи домінацію сприймає як загрозу. Тож спершу треба заспокоїти дитину, а вже потім, коли у спокійному стані вмикається мисленнєва частина мозку – говорити, вчити, виносити уроки тощо. Як заспокоїти «ящірку»? Перш за все, має значення невербальна комунікація. Тут не так важливо, що говорить дорослий, але важливо ЯК він це робить, яким тоном, в якій позі. Дорослий має продемонструвати, що він не нападає, а прагне підтримати, допомогти вирішити ситуацію. Для цього, звісно, дорослому варто зберігати спокій.